Леся Сосюк: «Я рада, що полісянка, що народилася в колисці диких, величних лісів...»

Власні твори почала писати ще з дитинства, але це була переважно поезія. Даний твір  - старт моєї епічної творчості. Раніше брала участь у літературних конкурсах, але, в загальному, на районному рівні. Про конкурс "Бурштиновий край" дізналась із соціальної мережі і вирішила, що ця подія просто не може мене оминути.

Ми звикли, що по телебаченню наш край зображений переважно з негативного ракурсу. Хоч мій твір не стосується "бурштинової теми" та все ж просочений всеосяжною любов'ю до рідної землі, до краю дитинства. Створений він на основі подорожі додому, до рідної Сарненщини. Його героїня – уособлений і цілком скомпонований автобіографічний образ. Це своєрідний твір-сповідь. Сповідь моєї душі. Саме в такий болючий час і вирішила створити оповідання, адже на даний момент життя змушена проживати далеко за межами домівки, в одному з міст Чернігівської області, з надією хоча б один раз на місяць відвідати рідну землю. 

Розповім трохи про враження від конкурсу. Влітку надіслала твір, мовляв, просто візьму участь, що мені з цього буде? І от зовсім нещодавно, перевіряючи пошту побачила довгоочікувані слова, що просто перевернули моє життя." Якщо ви читаєте цей лист, знайте, що Ваш твір обрано до друку в збірці короткої прози "Бурштиновий край" за результатами літературного конкурсу "Бурштиновий край. Сарненщина" імені Бориса Шведа..." І в цей момент я зрозуміла, що моєму щастю немає меж. Дякую!

Рівненщина здавна славиться своїми талантами, але от літературних обдарувань тут не так вже й багато. До прикладу, навчаючись на Чернігівщині, дізналась, що край аж "перенасичений" такими літературними самородками як от, Гребінка, Глібов, Гуцало, Петренко та Гоголь. Хотілося, щоб наша Сарненщина дала Україні та світові ще більше народних самородків, яких пам'ятатимуть не одне покоління. І прекрасним підтвердженням цьому стане конкурс "Бурштиновий край. Сарненщина.". Бо все ж, я рада, що полісянка, що народилася в колисці диких, величних лісів. Рада, що по краплині збирала всю велич та могутність українського слова, яке і стало потужним каталізатором до вибору майбутньої спеціальності.

> Леся є студенткою Ніжинського державного університету імені М. Гоголя із Сарненщини. Захоплюється читанням книг, самостійно вивчає французьку мову, полюбляє також співати на французькій. У вільний час займається написанням віршів та творів на різноманітну тематику.
Читайте її оповідання, "Незабутнє не забувається", в збірці, яка надійде до продажу в кінці квітня.