четвер, 23 березня 2017 р.

Василь Момотюк з Буковини, автор двох гуморесок про Сарни розповідає про свою участь у проекті

Трохи жаль, що моя добірка гумору не потрапила до книги. Була надія, що буде якась пам’ять онукам.Розумію,час ніби такий,що не до гумору, але все ж...


 Писати літературні твори почав ще у школі, коли у районній “Наддністрянській правді” були надруковані короткі усмішки.На тоді це були рідкі публікації,а частіше почали з’являтись у кінці 90-х і наступних роках - у “Літературній Україні”, “Сільських вістях”, “Веселих вістях”, “Вістях ЦССТУ”, “Селянській правді від Івана Бокого”, “Перці”, “Дніпрі”, та “Поділля”. Це були і гумористичні (мо-візми, гуморески) так і прозові, віршовані твори (тривірші). Переможець літературного конкурсу журналу "Дніпро"(гумор) за 2008 р, переможець конкурсів на кращу гумореску у газеті "Абзац плюс" за 2013, 2014 р., переможець конкурсу, організованого СЛ "Славутич"(коротка проза) за 2016р., третій призер поетичного конкурсу до збірки "Трояндовий попіл"(газета"Гарний настрій"(2016р.), фіналіст поетичного конкурсу "Чатує у століттях Чернеча гора" по темі"Хто жив книгою, той жив двічі.."(2016р) Друкувався в альманахах, журналі "Склянка часу"(2017р),"Скіфія.Весна."Василя"(2014р). Подав до друку другу.

Долучився до конкурсу, бо хотів випробувати свої сили - писати про край, де ні разу не був. Довелось ознайомитись з історією Сарненщини, іншими містами, природою, життям полісян у минулому і тепер (як дізнався, край славиться не тільки бурштиновою лихоманкою) і на основі цього написати дві гуморески. Мабуть, не вдалось гідно подати матеріал, але цей досвід - погляд на проблему з боку сторонньої людини - дасть свій позитив у майбутньому.

А прочитав умови конкурсу у соціальній мережі"Літ центр", то й вирішив взяти у ньому участь. Щодо самого ходу конкурсу, то так і не знайшов його підсумків, як не шукав. Хіба що після Нового року щось було - але не вірив,що знайдеться інформація. Це теж не додає плюсів його організаторам, а звідси й невідомо - які і чиї твори удостоїлись до друку у збірці. Конкурс майже не висвітлювався чи, можливо, не так шукав чи не там. Та й чи варто його так розтягувати? Втім, незважаючи на ці недоліки, варто подякувати відповідальним за проведення подібного конкурсу, що дало можливість талановитим особам позмагатись, показати свій хист письменника, своє розуміння запропонованої теми. Віриться, що гарних творів надійшло чимало і це теж успіх - було з чого вибрати, бо заради цього й проводився конкурс.

Щодо літературного процесу на теренах поліського краю, то зауважу, що мало про нього інформації. Доречним було б подавати уривки з творів у газетах, журналах, організовувати зустрічі письменників з читачами, і звісно - видавати твори, без чого письменник як такий не відбудеться. Ось такі мої враження від конкурсу.

Його переможцям - вітання і подальших успіхів на літературній ниві! Бажаю жителям краю мирного неба, процвітання, віри, надії і любові на краще майбутнє, на нашу перемогу!

З повагою Василь Момотюк, с. Росошани, Кельменецький р-н, Чернівецька обл, молодий пенсіонер.

>Незабаром читайте веселі і оригінальні гуморески Пана Василя на сайті проекту! Згадані ним недоліки конкурсу теж будуть виправлені.

Немає коментарів:

Дописати коментар